Dragon Age: Inquisition — це діамант серії і одна з найкращих RPG. Крапка. Хто боїться спойлерів — далі може не читати, а впевнено купувати гру (або вбийтеся, бо спойлери — це Бозон Гіґґса усякої розповіді — прим. ред.).

Про створення дива

Перше, що зустрічає у грі – це редактор персонажів, і, о, Ґейбе, він тут просто чудовий. Можна змінити абсолютно усі риси лиця вашого персонажа. Не побоюся стверджувати, що він кращий, ніж у Sims 4. На створення свого ігрового персонажа можна витратити понад 3 години, і створити як неймовірно красивого героя, так і страшного вилупка, котрий однаково врятує світ — все у ваших руках.

Також до гри можна імпортувати вашого старого персонажа з Dragon Age:Origin і Dragon Age 2. І не забувайте про додаток Dragon Age: Keep, котрий дозволяє зробити всі доленосні рішення з попередніх частин, та імпортувати їх у нову пригоду. Це для тих, хто забув, або взагалі не грався у жодну з попередніх DA.

Сказання про інквізитора

Історія бере початок невзабарі після закінчення Dragon Age 2, маги та церковники чубляться у війні, а конклав покладає всі сили, щоб спинити її, але це викликає тільки велетенський вибух, котрий випускає у світ Тедасу тисячі демонів. Ви берете на себе роль вцілілого під час цього вибуху, і тільки ви зможете захистити світ від демонів за допомогою інквізиції, або ж програти і віддати його на поталу демонам.

Особистості — це серце історії гри. Ви можете потоваришувати зі Залізним Биком і його ватагою розбійників, або ж слухати розповіді Варрика про його походеньки у Кіркволі. Це захоплює навіть більше, ніж „та велика дірка в небі, що випускає демонів“.

Оповідь просто приголомшує розмахом, а сюжетні твісти весь час тримають вас у напрузі. Ви ніколи не знатимете, що станеться в наступному сюжетному завданні. Це просто неможливо вгадати. Вас можуть зрадити добрі друзі, підставити неочікуваний персонаж, а на допомогу вам може прийти ваш запеклий ворог.

Мандруючи Тедасом

Розробники створили просто приголомшливий ігровий світ. Це більше не коридори, а велетенські ігрові локації, де герой може йти, куди душа понесе. До прикладу першу локацію я досліджував годин 5.

Місцини наповнені квестами, монстрами, у них панує життя. У прекрасному лісі вояки воюють з немертвими, а в красивій пустелі нажахані мешканці втікають від велетенського дракона. І в кожній локації є багато схованок, секретів і підземель, що чекають на ваші дослідження, на які піде не один десяток годин.

Головному героєві треба підтримувати порядок у світі. На мапі, крім ігрових локацій, будуть і неігрові, куди можна відправити своїх вірних васалів творити добро та нести любов до інквізиції у серця народу.

Клацання кнопок

Боївка у Інквизації неймовірно зручна, вона ввібрала у себе все найкраще з попередніх частин. Я грав на ґеймпаді і звик до керування за лічені хвилини. Ба навіть моя дружина теж спокійно змогла призвичаїтись до керування. Не оминули і тактичний режим, тут у вас є всі інструменти для правильного тактичного бою. Ви можете віддати накази окремим членам партії, також пришвидшувати і вповільнювати час, аби бачити, що відбудеться після ваших команд.

Стосунки, любощі, злягання

Dragon Age: Inquisition, як і інші ігри BioWare узяла собі за мету показати нам людські стосунки, і, о, Ґейбе, тут із цим усе теж чудово. Можна годинами просиджувати в діалогах зі своїми побратимами і посестрами. Можна завести роман і повністю забути про сюжет.

Найцікавішою ігроладною можливістю є можливість судити полонених. Ця штука ставить перед вами неабиякий вибір, і від нього у світі може багато чого змінитися. Також це впливає на стосунки між вами і вашими поплічниками, адже завжди будуть незгодні з вашими рішеннями, а змінити їх ви вже не зможете.

Одного прекрасного дня я натрапив на замок, в якому жили бандити. Після смерті всіх поганців замок відійшов до володінь інквізиції, тож я поїхав додому трішки перепочити і випити елю з Залізним Биком. Яким же було моє здивування, що по прибутті додому мене викликали до тронної зали і сказали, що у нас є полонений. Я вирішив відкласти всі свої справи і дізнатися, що за полонений, і звідки він. Сівши на трон,  я вислухав ад’ютанта, котрий пояснив: полонений — батько ватажка банди, яку я щойно вирізав, він прийшов до мене у замок і почав закидати його стіни живими козами, як цього вимагає етикет його племені. Чесно сказати, я був у легкому шоці, адже не побачив ніякої страшної вини в цій його дії, тож просто відпустив його. І це тільки маленький епізод із багатьох подій гри.

Злягання у грі достатньо. Якщо чесно,  то переспати можна абсолютно з усією командою, а досягнення ще і спонукають переспати щонайменше з трьома друзями по зброї.

Що ж до рольової системи, то не треба забувати, що ви — голова інквізиції, і від вашого вибору залежить те, як різні фракції ставитимуться до вас. Ви можете стати кровожерливим тираном, котрий карає усіх і кожного та не йде на компроміс, або спробувати діяти дипломатично, підступно завойовуючи собі союзників. Абсолютно усі ваші дії так чи інакше позначатимуться на світі гри.

Про силу навчання

Навичок у грі відчутно поменшало, але це радше плюс, ніж мінус. Тепер немає якихось надмірно ситуативних умінь, усьому можна знайти застосування в будь-якій ситуації. Зі гри зникли абсолютно усі цілющі закляття, маги тепер насилають на вас щити, котрі відображаються додатковою смугою здоров’я, а воїни можуть дражнити ворогів і цим викликати удар на себе.

Загалом є 7 ланцюжків з навичками, 6 з них — стандартні, а один — варіативний, який залежить від спеціалізації, котру ви собі оберете. Прокачуватись можна абсолютно в будь-якому напрямку, це залежить тільки від вашого стилю ведення бою.

Подорож разом з друзями

Цього разу BioWare додали у гру кооператив, але на жаль він не такий, яким би хотілось його бачити. Найбільше він схожий на кооп з Mass Effect 3, де ви просто обираєте героя, та йдете в уже заздалегідь визначену локацію, робити квести, тільки якщо в коопі ME 3 був шалений драйв, перестрілки і хованки за укриттями, то тут це просто жмакання на кнопочки і вбивство пачок мобів, а якщо ви граєте за мага — то просто простоїте осторонь, поливаючи супостатів магією. Не розумію, навіщо його сюди взагалі всунули? Т_Т

Перед придбанням

Dragon Age: Inquisition — це найбільша і найкраща нова гра студії BioWare. Тут є абсолютно все, за що ми любимо ролівки, і навіть більше. Єдиним суттєвим недоліком для декого можуть стати квести на фарм очок репутації, та ґрайнд травинок і мінералів. Про цей аспект гри ви можете почитати у статі Олега Кулікова „Найбільша проблема Dragon Age: Inquisition“. Dragon Age: Inquisition заслужено отримала титул гри року на нещодавній TGA. Купуйте, не вагайтеся.